Абе̒тка – сукупність літер, прийнятих у писемності певної мови й розміщених в усталеному порядку; алфавіт, азбука.

 

Автоно̒мна Респу̒бліка Крим – адміністративна частина України.

 

Адміністрати̒вний – який має певні керівні органи влади.

 

Алгори̒тм – порядок і правила виконання дій.

 

Ассирі̒йський – від назви давньої держави Асси̒рії, що існувала на території сучасного

Іраку.

 

Атла̒нт – міфічний герой.

 

Атмосфе̒ра – обстановка в рідній оселі. 

 

Бакте̒рії – мікроорганізми, які не можна побачити неозброєним оком; поширені скрізь, де тільки можливе життя.

 

Барлі̒г – лігво ведмедя.

 

Бенке̒т – урочи̒стий обід на честь якоїсь події.

 

Береги̒ня – у давні часи богиня життя, добра, яка захищала людей від усього лихого.

 

Бібліоте̒ка – установа, культурно-освітній заклад, де зберігають і видають читачам книжки й журнали.

 

Божество̒ – істота, яка, за уявленнями давніх людей, керує природними явищами.

 

Бундю̒чний – надмірно чванливий, гордовитий.

 

Велосипе̒д – напівавтоматична дво- й триколісна машина, що рухається силою їздця, який натискує ногами на педалі.

 

Вепр – дикий кабан.

 

Верхові̒ття – верхня частина дерева.

 

Ви̒лизькати – усе поїсти.

 

Ви̒манити – здобути що-небудь за допомогою хитрощів.

 

Ви̒рватися – вийти назо̒вні.

 

Ві̒рус – один з найдрібніших організмів, що спричиняє інфекційне захворювання.

 

Ві̒сник – той, хто приносить якусь звістку.

 

Вітри̒ло – прикріплений на щоглі шматок полотна, за допомогою якого вітер рухає судно̒.

 

Ві̒чність – плин часу, що не моє початку й кінця.

 

Власти̒вість – якість, ознака, характерна для кого-небудь або чого-небудь.

 

Галере̒я – приміщення, у якому розміщені для огляду твори мистецтва.

 

Галя̒винка – поляна серед лісу.

​

Гапли̒к – металевий гачечок для застібання одягу.

 

Гарба̒ – високий віз на двох або чотирьох колесах.

 

Герб – спадковий (такий, що передається від покоління до покоління) відмітний знак роду.

 

Геро̒й – видатна своїми якостями й діяльністю людина, яка виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою та праці.

 

Гіга̒нтський – дуже великий.

 

Гі̒дний – достойний, шанований.

 

Гімн – урочиста пісня.

 

Голоси̒ти – голосно плакати, кричати.

 

Гости̒на – страва, якою частують.

 

Гребіне̒ць – предмет для розчісування волосся.

 

Гре̒цька міфоло̒гія – сукупність мі̒фів, створених у Давній Греції. Греція – європейська країна.

 

Гре̒цького похо̒дження – тобто виникло в Давній Греції.

 

Гульк – рапто̒во побачити.

 

Гуща̒вина – густі зарості дерев або кущів.

 

Ґазди̒ня – господа̒рка, господи̒ня. 

 

Ґалаґа̒н – головатий півень з голою шиєю.

 

Ґедзь – велика муха, що живиться кров’ю тварин і соком рослин.

 

Ґерда̒н – сплетена з бісеру прикраса для шиї.

 

Ґирли̒ґа  – зазвичай загнутий на кінці ціпок, яким користуються пастухи, старі люди.

 

Ґлей – застиглий сік вишневого дерева.

 

Ґре̒чність – чесність, увічливість.

 

Депута̒т – член органу державної влади, обраний виборцями.

 

Держа̒вна мо̒ва – мова, закріплена традиціями та законодавством країни.

 

Держа̒вні си̒мволи – символи країни (держави).

 

Джерело̒ – те, що дає початок чому-небудь.

 

Дзба̒нок – глиняний посуд для води, молока.

 

Дзиґа̒р – великий годинник.

 

Дима̒р – труба для виведення диму з печі.

 

До̒вга лоза̒ – гра, під час якої один учасник намагається перестрибну̒ти через інших, які стоять попереду зігнувшись.

 

Довжина̒ – відстань від точки до точки.

 

Доре̒чно – відповідно до обставин; своєчасно.

 

Дріму̒чий – дуже густий, непрохідни̒й, непроглядний.

 

Дюйм – 2 см 5 мм.

 

Еквадо̒р – країна в Південній Америці.

 

Еква̒тор – уявна лінія, що поділяє земну кулю на півкулі.

 

Е̒му – австралійський страус.

 

Ескала̒тор – механічні рухомі сходи для переміщення великої кількості людей з одного рівня на інший.

 

Етало̒н – зразок.

 

Е̒фа – отруйна змія.

 

Ефекти̒вний – такий, що приводить до найкращих результатів.

 

Євразі̒йський – від назви найбільшого материка Землі – Євразії, що складається з двох

частин: Європи й Азії.

 

Є̒гер – спеціаліст мисливець, що керує полюванням.

 

Єги̒пет – країна в Африці.

 

Жа̒йворонок – польова чи степова співоча пташка. 

 

Жерди̒нка – підвішена палиця, перекладина.

 

Жи̒ти – перебувати, проживати де-небудь.

 

За три̒дев’ять земе̒ль – дуже далеко. 

 

Завда̒ння – обсяг роботи, визначений, запланований для виконання, справа тощо; мета, до якої прагнуть; те, що хочуть здійснити.

​

Завірю̒ха – сильний вітер зі снігом, метелиця, хуртовина.

 

Загра̒ти – заіскритися, переливаючись різними барвами.

 

Заману̒лося – захотілося.

 

Занапасти̒ти – заподіяти смерть. 

 

Заприятелюва̒ти – потоваришува̒ти.

 

За̒тишний – сповнений спокою, зручний, приємний для перебування.

 

Зда̒тний – який уміє виконувати що-небудь, поводитися певним чином.

 

Змурува̒ти – спорудити щось із каменю, цегли.

 

Знаря̒ддя – пристосування, за допомогою якого виконують певну дію.

 

Ім’я̒ – особиста назва людини, яку їй дають після народження. 

 

І̒ндія – держава, розташована на півдні Євразії.

 

Іспа̒нський – від назви європейської країни Іспанії.

 

Їжа̒к – невеличка тварина, спина й боки якої вкриті твердими голками.

 

Йод – речовина темно-фіолетового кольору з металевим блиском, яку видобувають переважно з морських водоростей. Розчин цієї речовини в спирті використовують для медичних потреб.

 

Клі̒мат – багаторічний режим погоди.

 

Ко̒вдра – тепле вкривало.

 

Кожу̒х – довга шуба з овечої шкури.

 

Колекти̒в – сукупність людей, об’єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами.

 

Колекти̒вний – спільний, гуртови̒й.

 

Компози̒тор – автор музичних творів.

 

Контине̒нт (матери̒к) – велика ділянка суходолу, яку омивають моря й океани. На Землі існує шість материків: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида й Австралія.

 

Копа̒ – складені в купу снопи̒.

 

Кордо̒н – межа, що розділяє території держав.

 

Користува̒тися – уживати, застосовувати що-небудь. 

 

Коро̒мисло – дерев’яна палиця, якою носять на плечах відра з водою.

 

Кошто̒вність – цінна річ. 

 

Крадькома̒ – таємно.

 

Куля̒стий – який має вигляд кулі; круглий.

 

Кума̒ – при̒ятелька.

 

Купа̒льня – споруда поблизу води для купання.

 

Лапла̒ндія – територія на півночі Європи.

 

Лата̒ття – водяна лілія.

 

Леле̒ка – великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами.

 

Лі̒нюх – ле̒дар.

 

Лі̒ра – старовинний музичний інструмент.

 

Ло̒ви – полювання на звірів, птахів, рибу тощо.

 

Має̒ток – земельне володіння пана із садибою та будинком.

 

Мандрі̒вни̒к – той, хто мандрує; подорожній.

 

Манса̒рда – житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною. Будинки з мансардами першим спроектував французький архітектор Франсуа̒Манса̒р.

 

Марині̒ст – художник, який малює море.

 

Маста̒к – майстер.

 

Метрополіте̒н – міська електрична залізниця, що проходить під землею в тунелях, а на поверхні по мостах-естакадах.

 

Ме̒шкати – жити, проживати в певному приміщенні, місцевості. 

 

Ми̒ля – міра довжини.

 

Ми̒слення – здатність людини думати, міркувати, зіставляючи факти або явища, та робити висновки.

 

Ми̒тник – службовець, який збирає мито.

 

Ми̒то – гроші, сплачувані за перевезення товарів через кордон.

 

Міф – народна розповідь, у якій відбиті уявлення давніх людей про навколишній світ.

 

Моде̒ль – зменшена копія предмета.

 

Морепла̒вець – людина, яка подорожує морями.

 

Му̒фта – хутряний мішечок з отворами для рук.

 

Набрі̒д – той, який випадково натрапив на щось.

 

Навтьо̒ки – швидко втікати.

 

Нага̒йка – батіг зі спле̒тених ремінців.

 

Нами̒сто – прикраса з камінців, яку жінки носять на шиї.

 

Напі̒й – спеціально приготовлена рідина, призначена для пиття.

 

На̒фта – горюча корисна копалина, з якої виробляють бензин.

 

Не вді̒яти – не зроби̒ти.

 

Негара̒зди – неприє̒мності.

 

Неді́ля – назва сьомого дня тижня, загального дня відпочинку.

 

Незале̒жна – вільна, самостійна.

 

Непору̒шний – який залишається нерухомим.

 

Ни̒вка (ни̒ва) – поле.

 

Ні̒вечити – знищувати.

 

Об’є̒кт – предмет дослідження, на який спрямовано увагу. 

 

О̒бласть – адміністративна одиниця території країни.

 

Оліве̒ць – тоненьких стрижень графіту або сухої фарби в дерев’яній оправі, яким пишуть,

креслять, малюють.

 

Ополо̒нка – отвір у кризі замерзлої водойми.

 

Органі̒зм – будь-яке живе тіло, істота.

 

Органі̒чний – який існує в живій природі, тваринах або рослинах.

 

Осмоли̒ти – покрити смоло̒ю (липкою речовиною).

 

Основополо̒жник – той, хто першим починає яку-небудь важливу, серйозну справу.

 

О̒стрів – це ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою.

 

Ошука̒нка – обма̒нщиця.

 

Пала̒та – розкішно убра̒на кімната.

 

Паляни̒ця – хліби̒на.

 

Па̒нцир – у давнину: металевий одяг для захисту ту̒луба; тут: сорочка.

 

Пари̒ж – столиця Франції. 

 

Па̒спорт – документ установленого зразка, що посвідчує особу власника. 

 

Перепро̒шувати – проси̒ти ви̒бачення.

 

Пита̒тися – запитувати.

 

Підкі̒вка – металева пластинка, яку набивають на спід взуття.

 

Підмовля̒ти – умовляючи, спонука̒ти до певного вчинку. 

 

Піклува̒тися – виявляти особливу турботу, увагу до когось.

 

Піктогра̒ма – умовний малюнок із зображенням яких-небудь дій, подій, предметів тощо.

 

Піра̒нья – хижа риба, що живе в прісних водоймах Південної Америки.

 

Поготі̒в – тим більше.

 

Подоро̒жній – особа, що подорожує.

 

Подра̒зник – те, що діє на організм, викликаючи відповідну його реакцію. 

 

Покрови̒тель – той, хто підтримує, захищає.

 

Полони̒на – безліса ділянка, яку використовують для пасови̒ська.

 

Портре̒т – 1. Мальоване, скульптурне чи фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. 2. Опис зовнішності персонажа в літературному творі.

 

Поти̒лиця – задня частина голови над шиєю.

 

Пра̒щури – люди, які жили задо̒вго до теперішніх часів. 

 

Прийма̒ти – частува̒ти, пригоща̒ти.

 

Примру̒жившись – зле̒гка прикри̒вши пові̒ки.

 

Прямува̒ти – іти.

 

Пташи̒ні база̒ри – масові гніздування морських птахів.

 

Пусте̒ля – великий, зазвичай посушливий простір, майже позбавлений рослинності.

 

Рачкува̒ти – пересуватися рачки.

 

Реагува̒ти – поводитися певним чином у відповідь на щось.

 

Револю̒ція – докорінний переворот у житті суспільства. 

 

Ри̒би – клас тварин, тіло яких укрите лускою. Пересуваються вони за допомогою плавців і

дихають зябрами.

 

Ри̒мляни – мешканці одного з найстаріших міст світу – Рима (нині столиця європейської держави Італії).

 

Ритм – рівномірне чергування звуків.

 

Родю̒чий – здатний давати великий урожай.

 

Розвива̒тися – удосконалюватися або змінюватися впродовж життя.

 

Рукотво̒рний – зроблений руками людини, створений людською працею.

 

Сваві̒льний – який поводиться несправедливо.

 

Світли̒на – фотографія, фотознімок.

 

Серпа̒нок – легка прозора тканина.

 

Сигна̒л – 1. Зоровий або слуховий умовний знак для передачі якогось повідомлення,

розпорядження, команди. 2. Пристрій на автомобілі, мотоциклі.

 

Си̒мвол – умовне позначення певного предмета, поняття або явища.

 

Систе̒ма чи̒слення – правила позначення чисел на письмі. 

 

Слов’я̒нські наро̒ди – українці, росіяни та інші європейські народи, які мають спільних пращурів і схожі мови.

 

Со̒нячна систе̒ма – це Сонце та планети, що обертаються навколо нього разом з іншими небесними тілами.

 

Спис – холодна зброя.

 

Споконві̒ку – з найдавніших часів.

 

Столи̒ця – головне місто країни.

 

Суку̒пність – неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість.

 

Су̒нути – повільно або важко йти.

 

Суході̒л – земля (на відміну від водного простору, мо̒ря); материк.

 

Тво̒рчість – діяльність людини, спрямована на створення ново̒го.

 

Температу̒ра – тепловий стан тіла, речовини. 

 

Тло – основний колір, тон, на якому роблять рисунок, візерунок тощо; фон.

 

Тлума̒чний словни̒к – довідкова книга, у якій в алфавітному порядку подано слова та їх

пояснення. 

 

Товари̒ство – близькі при̒ятелі, друзі.

 

Троль – казкова істота, зазвичай ворожа людям.

 

Удо̒світа – дуже рано, перед світанком.

 

Уніка̒льний – неповторний, винятковий.

 

Урага̒н – вітер великої руйнівної сили.

 

Фарту̒х – предмет одягу різного крою та різного матеріалу, який надягають на час роботи, щоб не забруднити одяг спереду.

 

Ферна̒н Маґелла̒н (1480 – 1521) – іспанський мореплавець, організатор першої навколосвітньої подорожі.

 

Ха̒та – сільський одноповерховий житловий будинок.

 

Хворости̒на – довга тонка гілка; лози̒на.

 

Химе̒рно – незви̒чно, чудерна̒цько.

 

Хі̒мік – фахівець із хімії. //розм. Викладач хімії; студент хімічного факультету. 

 

Хмиз – невеликі тонкі̒гілки̒, відділені від дерева.

 

Це̒гла – будівельний матеріал з глини у вигляді прямокутних брусків.

 

Цеме̒нт – порошкоподібна речовина, з якої після замішування з водою виходить в’язка маса, що швидко тужавіє й перетворюється на каменеподібне тіло; використовують для будівельних робіт.

 

Циба̒тий – з довгими тонкими ногами.

 

Цілю̒щий – такий, що лікує.

 

Че̒мно – уві̒чливо.

 

Череви̒чки – невисоке взуття.

 

Черепа̒ха – плазун на коротких ніжках, що має панцир.

 

Черепа̒шка – маленька черепаха.

 

Черепа̒шка – дрібний молюск, равлик, а також його панцир (мушля).

 

Черепо̒чок – стара надбита чашка або миска.

 

Черне̒тка – чорновий текст, руко̒пис.  

 

Чоло̒ – лоб.

 

Чудни̒й – ди̒вний.

 

Чу̒тка – погові̒р, плі̒тка.

 

Шанобли̒вий – сповнений глибокої поваги до кого-небудь.

 

Шахра̒йка – зло̒ді̒йка.

 

Шере̒нга – група людей, вишикуваних в один ряд і повернених обличчям в один бік; стрій.

 

Ши̒бка – скло в рамі вікна.

 

Щи̒глик – невеликий співочий птах, який має яскраве оперення.

 

Щоде̒нний – такий, що відбувається, повторюється щодня.

 

Ю̒нга – підліток на судні, який навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос.

 

Я̒сен – дерево з пери̒стим листям і міцною деревиною, яку використовують для виготовлення різних виробів.